Природа – багата та різноманітна. На Землі є просторі степи й густі ліси, лагідні моря й величні гори, бурхливі річки та спокійні озера, на просторах нашої країни ростуть тисячі видів рослин та водиться величезна кількість тварин.

Змінюються пори року – і кожна з них дарує нам свою особливу красу.

      Україна завжди асоціюється з безкраїми золотими ланами під чистим блакитним небом. Повний дозрілий колос пшениці символізує багатство та родючість, він важкий і хилиться до самої землі, ніби дякуючи за силу, якою вона його наповнила. Над ланами легко кружляють птахи, і далеко навкруги розноситься їхній спів.

Як гарно! Правда?

Подобається?

Тоді чому ми робимо так ↓

Щорічно 22 квітня світ відзначає День Землі

Що ми зробили для нашої планети?

Це?

Чи, можливо, це?

 Висновок один: «Пацієнт перебуває в критичному стані. У нього виявлено численні недуги. З уст чути неприємний запах. Гарячка невпинно підвищується, і її ніяк не вдається збити. В організмі хворого виявлено отруту. Коли вдається підлікувати один орган, погіршується стан інших. Якби це був звичайний пацієнт, то лікарі сказали б, що він невиліковно хворий і невдовзі помре. Розводячи від безсилля руками, вони б тільки намагалися полегшувати біль, аж поки не настане смерть.»

       Здоров’ю нашої планети загрожує чимало інших небезпек: забруднене повітря, неочищені стічні води, кислотні дощі, брак чистої води тощо. Вищепереліченого достатньо, щоб показати, наскільки хвора земля. Однак чи цього хворого вдасться врятувати, чи боротьбу вже програно?

В нашому квітневому екологічному заклику
 представляємо вашій увазі
мінімальні способи зберегти планету.

Більше про сміття – таку дивовижну річ, яку дуже легко створити, але якої неймовірно важко позбутися, можна прочитати на сторінках видання 
Галини Ткачук «Книжка про сміття».

Ця книга є в нашій бібліотеці.

Завершуються екологічні дати квітня сумною сторінкою 
не лише в житті України, а й усього світу.

26 квітня − День Чорнобильської трагедії.

Міжнародний день пам’яті жертв 

радіаційних аварій та катастроф

Чорнобильська АЕС – первісток атомної енергетики України – стала символом найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. В результаті аварії на ЧАЕС був повністю зруйнований атомний реактор, в навколишнє середовище потрапили радіоактивні речовини, а їх хмару рознесло територіями України, Росії, Білорусі та ряду країн Європи. Сталося радіоактивне зараження території загальною площею 207,5 тисячі квадратних кілометрів. Зокрема, загальна площа радіаційного забруднення України становила 50 тисяч квадратних кілометрів. До групи ризику потрапили: персонал ЧАЕС, учасники ліквідації наслідків аварії, евакуйовані люди і населення уражених територій. Майже 8,4 мільйона осіб в Україні, Росії й Білорусі зазнали впливу радіації, сотні тисяч з них евакуювали із забруднених територій.

Чорнобильська аварія стала не тільки величезною трагедією і найбільшою екологічною катастрофою 20 століття, а й уроком всьому людству, показавши, що ядерна енергія, яка вийшла з-під контролю, не визнає кордонів.

       На жаль, її відголоски будуть звучати ще довго і позначаться не на одному поколінні людей. І лише завдяки мужності та самовідданості робітників, вчених, військових і добровольців, які ризикували своїми життями і здоров'ям, які виконали тоді, в 1986 році, безпрецедентні за своїми масштабами та складністю роботи з екстреного усунення наслідків цієї трагедії, вдалося уникнути більш жахливого розвитку подій.

І сьогодні пожежники також намагаються врятувати 
нашу та сусідні країни

від чергової катастрофи.

«Завдяки» несвідомим громадянам

палає зона відчуження. 

Що значить природа?

Природа - це ідеальні для людини умови?

Цікаво те, що ми і є частина природи.

Якщо ми випалимо землю на всій планеті,

то жодна жива істота не зможе на ній жити…

Це призводить до руйнування екосистеми! Під час випалювань гине насіння рослин як на землі, так і під землею. Виживає, як правило, найгрубіша трава і бур’ян, заглушаючи при цьому ослаблену іншу флору. При сильній трав’яній пожежі гинуть практично усі живі істоти, що живуть у траві та на поверхні ґрунту.

До речі, гинуть і ті, що беруть участь у процесі утворення ґрунту, а також винищують різних шкідників саду і городу. Гине корисна мікрофлора, яка допомагає рослинам протистояти хворобам.

Випалювання завдає безпосередню шкоду й здоров’ю людини, оскільки дим від спалювання трави їдкий, густий, неприємний — їсть очі, неприємно пахне. А спалюючи траву у місті, ви спаюєте й солі важких металів, що осіли на листі — такий дим є отруйним. До того ж у покладах сухої трави часто таїться сміття, небезпечне для спалювання.

Трав’яні пожежі є одним з головних джерел викидів в атмосферу вуглекислого газу.

Запам’ятайте, суха торішня трава — не сміття, а частина екосистеми, створена самою природою. Ті, хто стверджують що спалювати траву корисно — помиляються самі і вводять в оману інших.

      Звертаємо також увагу на те, що кожен акт підпалу — це злочин проти природи за який передбачена адміністративна, а в окремих випадках - кримінальна відповідальність!

Шановні дорослі!

Любі діти!

Природа дивує нас своєю неймовірною красою.

Ми милуємося цвітінням садів,

квітів, зеленню лугів і трав.

Радіємо польоту метеликів, співу птахів.

Любов до природи, турбота про неї

робить людину добрішою.

Ми отримуємо від природи все:

воду, повітря, їжу, одяг.

Природу треба любити і берегти.

Не можна знищувати дерева, чагарники,

кидати в річки і озера сміття, губити тварин.

Багаття в лісі призводять до пожеж.

 Бережімо природу

і вона буде нам вдячна!

Любов Середіна та Олена Хабун

бібліотекарки відділу обслуговування

дошкільників та учнів 1 – 4 класів