• Рік Японії в Україні

      В Україні триває Рік Японії. Отже, міська бібліотека для дітей запросила читацьке об’єднання «КНИЖКОВИЙ САДОК» у віртуальну подорож найкрасивішою і найдивовижнішою країною.

   
     До заходу бібліотекарі Ірина Миколаївна Малікова і Ірина Віталіївна Дем’янець підготували книжкову виставку. На жаль, літератури про Японію небагато, але на допомогу, як завжди, приходить всезнаючий Інтернет. Значна частина видань про оригамі – найпопулярніший запит наших користувачів «японської» тематики.

Подорожуючи, діти дізнались багато важливого і цікавого про країну.

Японці називають свою країну Ніппон. До цієї назви входить два ієрогліфи, перший з яких означає «сонце», а другий – «основа». Звідси походить і символіка японського прапора – червоне коло на білому тлі, і поетична назва держави: Країна вранішнього сонця.

Національний символ Японії – 16–пелюсткова хризантема, вона є символом імператорської влади. Хризантему позначають таким же ієрогліфом, що і Сонце.

Державна форма правління – конституційна монархія. Імператорська династія ніколи не переривалась. Правлячий сьогодні імператор Акіхіто – прямий 125-й нащадок першого імператора Дзимму, який заснував Японію у 660 році до н.е. Але настав 2017 рік…

Географічні відомості про країну діти дізнались з авторитетного пізнавально - розважального каналу Diskovery Channel («Канал відкриттів»).

Природні умови в цій країні дуже складні, вона постійно потерпає від стихійних лих – тайфунів, землетрусів та цунамі. Але японці ставляться до своєї землі з великою шаною і цінують її красу.

 

Головне чудо Японії – працелюбний і талановитий народ. Вона стала провідною державою світу, маючи тільки один вид ресурсів – трудові (корисних копалин тут майже не має).

Нашим дітям було цікаво дізнатися, як живуть їх однолітки в Японії.

     До 5 років малечі дозволено все. Якщо хтось розмалює стіни або ляже на вулиці в калюжу, батьки ніколи не будуть сварити свою дитину.

З 6 років дитина пізнає, що таке японська суворість. Кожне слово батьків – закон. У школі високі вимоги та повна покора.

Саме в цьому віці закладається відома в усьому світі висока працездатність, працелюбність та суворе дотримання суспільних норм, правил і законів.

Наші діти були вражені , що кожний японський учень вчить 1200 найпоширеніших ієрогліфів, а освічена людина має знати їх не менше 2000.

 

Японія займає одне з перших місць за тривалістю життя (в середньому японці живуть 82 роки).

Секрет, можливо, в традиційній національній кухні: зелений чай, рис, морепродукти, овочі.

    Японська культура дуже своєрідна та витончена. Вона спирається на любов до всього прекрасного та піднесеного. Тільки тут могла з’явитись церемонія «ханамі» - милування квітами. Японці споглядають за красою квітів: у лютому розквітає японська слива, у березні – квітні – сакура, травень – азалія, гліцинія та немофіли, у вересені – хризантеми.

А ще є «юкімі» - милування снігом, «цукімі» - милування місяцем, «мамідзіварі» - милування кленовим листям восени.

Бойові мистецтва Японії – дзюдо, айкідо, кендо, карате – не менш витончені, вони базуються на точності рухів та пластичності бійців. Більше всіх серед нас про карате знає Валерія Мірошніченко (ЗОШ №2-7Б). Дівчинка займається цим видом спорту восьмий рік і має зелений з коричневою смугою пояс.

 

Як завжди, діти з цікавістю взяли участь у мовно – етнографічній вікторині

«Перекладаємо японською»

     Сильний вітер - «тайфун»,

велика хвиля – «цунамі»,

живі квіти – «ікебана»,

дерево на підносі – «бонсай»,

рисове вино – «саке»,

японський оселедець – «івасі»,

живи 10 тисяч років! – «банзай»,

вчитель – «сенсей»,

японський лицар – «самурай»,

японський розвідник – «ніндзя»,

боротьба – «сумо»,

порожня рука – «карате»,

складений папір – «орігамі»,

японський кросворд – «судоку»,

порожній оркестр – «караоке»,

японські мультфільми – «аніме».
 

До речі, 60% всіх анімаційних фільмів в світі, виробляють в Японії. І якщо в світі мультфільми призначені для дітей, то аніме - для підлітків і дорослих. Вершина аніме - повнометражний фільм "Віднесені примарами", (2001, реж. Хало Міядзакі) - лауреат премії "Оскар" (2003).

                    
 

    Всіх вразила розповідь про паперових журавликів і маленьку дівчинку Садако.

 

     Паперовий журавлик – міжнародний символ оригамі. Це також одна з найдавніших паперових фігурок, символ удачі й довгого життя. А після Другої світової війни ця фігурка стала відомою в усьому світі. Маленька японська дівчинка Садако Сасакі після атомного бомбардування Хіросіми захворіла на променеву хворобу. Лежачі в госпіталі, вона почала складати з паперу журавликів. За японським повір’ям, якщо людина зробить тисячу паперових журавлів, її бажання здійсняться. І дівчинка загадала: нехай у всьому світі не буде війни. Садако встигла зробити шістсот сорок чотири фігурки і вмерла 25 жовтня 1955 року. Відтоді діти з різних країн почали надсилати паперових журавликів до Музею миру в Хіросімі.                   

Дуже пронизливо прозвучала пісня «Світ без війни» (муз. і слова К.Комар). Всі розуміють, що мир - це запорука щасливого дитинства.

 На завершення заходу настав час сюрпризів.

 З задоволенням діти відгадували загадку: «Солодкий сюрприз має назву дуже корисної рослини. В Японії з цієї рослини будують житло і виготовляють меблі, посуд, кошики, капелюхи. А ще з молодих паростків готують смачну їжу».

                             Рослина і печиво – бамбук.

      Лотерея від журналу «ЮНАЯ ЛЕДИ».

      

                

Наша віртуальна подорож країною завершена, але знайомство з нею буде продовжуватись і далі.

Японія – це країна, яка зуміла стати однією з найбільш розвинених, не втрачаючи при цьому своїх традицій. Вона зберегла своє власне обличчя.

                     Банзай, Японіє!

Для тих, хто не був з нами, дуже атмосферне відео.

 

 

   Малікова І.М., Дем’янець І.В.,

бібліотекарі відділу обслуговування

учнів 5-9 класів