·
До
Міжнародного дня рідної мови
Кращої, ніж рідна,
мови не буває
Найцінніший та найбільший скарб,
що дав Господь людині, - СЛОВО.
Ніхто із земних істот не володіє словом, тільки людина.
Колись ми всі говорили однією мовою. Розуміли один одного і нам не був потрібен хороший фахівець - перекладач. Згідно з Біблійними текстами поділ мов відбувся в регіоні, який був названий Вавилоном. Не заглиблюючись у причини цього явища скажемо, що зараз на нашій планеті за оцінками фахівців міжнародної організації ЮНЕСКО налічується близько 6-ти тисяч мов, причому половина з них перебуває під прямою загрозою зникнення.
Та не все так погано: мови не лише вмирають, а й мають
здатність воскресати. Карнійська мова – одна із кельтських мов, яка свого останнього
носія втратила у 1777 році. Через сто років мова воскресла і дожила до
сьогодення (нині нею розмовляють близько двох тисяч людей).
Ще показовіший приклад – історія івриту. Ще сто років
тому ним ніхто не розмовляв. Існувала лише писемна форма, якою користувалися
під час іудейських богослужінь. Та з виникненням у 1948 р. Ізраїлю, іврит
отримав статус державної мови. Тепер ним користуються понад п’ять мільйонів
ізраїльтян. ЇЇ престиж та популярність зростає з кожним роком.
Із сивої
глибини віків бере початок українська мова. Роками плекала її земля предків, передавала
з покоління в покоління. Мова – найдорожчий скарб будь-якого народу, це серце нації,
яка робить державу сильною і високорозвиненою.
Та
багато жорстоких століть пережила невмируща українська мова, мужньо витерпівши
наругу і найлютіші часи заборон писемності рідною мовою. Але вона вистояла, ввібравши
в себе все найкраще, найніжніше, найвеличніше, наймудріше, найпоетичніше і найболючіше.
Наше українське слово дістало
визнання і шани серед близьких і далеких народів. Україна створила мистецтво, визнане
у всьому світі, дала людству геніальних мислителів, поетів.
У 1934 році у Парижі відбувся
Міжнародний конкурс мов. Місця розподілились так: перше дісталося французькій, друге
- італійській, третьою була українська мова.
Дійсно, наша рідна українська мова – одна з
найбагатших і наймелодійніших мов світу. Її порівнюють з калиною, бо вона така
ж красива, як народний, улюблений символ українців. Її порівнюють зі співом
солов'я, бо лине вона, як ніжна пісня співучого соловейка.
Від появи першого словника української
мови минуло понад 350 років. Великий шлях… Багато утисків, великодержавних принижень
зазнала українська мова за цей час. І все ж вона розвивалася…
Традиційно 21 лютого всі
бібліотеки України відзначають Міжнародний день рідної мови. У міській
бібліотеці для дітей з 16 по 21лютого проходять Дні рідної мови.
У читальному залі відділу
обслуговування читачів-учнів 5-9 класів організовано виставку-перегляд,
присвячений Міжнародному дню рідної мови.
Головне місце на ній займає
український науково-популярний журнал для дітей та батьків "Я вивчаю українську"
(заснований у 2010році, закритий з 1 липня 2013року).
Це перший та єдиний журнал, у якому оригінально, яскраво,
дотепно й, головне, пізнавально представлена інформація про українську мову та
її походження, пригоди знайомих і незнайомих слів, складні правила орфографії
та пунктуації. І навіть нудні правила стають легкими й зрозумілими!
А ще на сторінках журналу є можливість прочитати цікаві
розповіді про відомих письменників, поміркувати над мовними кросвордами та
іграми, дізнатися про різні цікавинки.
Для перевірки знань у кожному номері є тести й завдання, відповіді на які відкриє Помагайчик.
Вивчати українську - це дуже цікаво!
Бібліотекарі сподіваються, що
видання, представлені на виставці, допоможуть збагнути всю велич рідного слова,
викликають бажання вивчати українську та милуватися її красою. А книга українського
поета та письменника Григорія Бідняка
"Наша мова" (Дніпропетровськ, 2003), яку кожен відвідувач отримував у
дарунок, розкриє багатство та силу українського слова.
Читачам
дошкільного та молодшого шкільного віку можна гратися зі звуками, буквами та
словами і при цьому добре засвоювати український правопис.
Про
незвідані таємниці рідної мови малеча можуть дізнатися з казочок про мову "Чарівні
слова" від української дитячої письменниці та журналістки Зірки Мензатюк.
Мова для кожного народу стає ніби другою природою, що
оточує його, живе з ним всюди і завжди…
Яке то щастя розмовляти,
вслухатись в чари рідних слів!..
Уміть писати і читати
І дарувати щирий спів!
Яке то
щастя мати мову,
якою писаний «Кобзар»!
Оту святу многовікову,
наш найдорожчий Божий дар!
Володимир
Квітневий
Ми пишаємось з того, що маємо таку солов’їну мову,
яка, попри усі намагання знищення, приниження і заборони звучала, звучить і
буде звучати із уст патріотів України.
Знати, берегти і примножувати рідну мову – це
обов’язок кожної людини.
Юлія
Подобєдова,
завідуюча
бібліотекою для дітей
Немає коментарів:
Дописати коментар