Є книги, які народжуються, живуть і, на превеликий жаль, ідуть у забуття. Трапляється це тоді, коли їх не читають і поступово забувають. Можливо це тому, що вони виявилися нецікавими, або з якихось інших причин.

Та є книги, як сонце. Ті, що супроводжують людину все життя. Написані десятиліття, або навіть століття тому, вони і сьогодні не втратили своєї сучасності і заслуговують на почесне місце в скарбниці української та зарубіжної літератури.

 

Це – наші найулюбленіші книги, золотий фонд світової  класики, книги, які ми пам’ятаємо і любимо все своє життя. Вони, як духовний спадок наступним поколінням. У кожної з них свій характер, своя доля, свій шлях до читача. Їх люблять і, сподіваємося, будуть любити ще багато-багато років.

Найвідоміші з них, книги-ювіляри 2016 року, на нашій книжковій виставці.

 

 

Для учнів 3-го класу ЗОШ № 2 (вчитель Ткаченко С.П.) проведено літературний ранок

«Ювілей святкує книга».

 

 

 

Унікальність книг Д. Дефо «Пригоди Робінзона Крузо» (295 років), Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера» (290 років), Е. Распе «Пригоди барона Мюнхаузена» (230 років) полягає в тому, що вони створювалися для дорослих, а їх залюбки читають діти.

 

  

Літав він над ворогами,

Тримаючи кулю ногами.

Всі секрети зрозумів

І додому полетів.

 

 

 

В основу фантастичних «Пригод барона Мюнхаузена» покладено оповідання барона Мюнхаузена, який жив у XVIII ст. в Німеччині. Він був військовим, воював з турками. Повернувшись до свого маєтку в Німеччині, Мюнхаузен незабаром уславився там як дотепний оповідач, вигадник найнеймовірніших пригод.

Всі вони вам добре знайомі – це і про те, як Мюнхаузен на гарматній кулі літав на Місяць, як він жив серед триногих людей, як його проковтнула величезна риба, як він витягнув себе за волосся з болота, як на голові у оленя виросло вишневе дерево та багато-багато інших.

Невідомо, чи він сам записав свої розповіді, чи зробив це хтось інший, але 1781 року деякі з них було надруковано.

1786 року німецький письменник Е. Распе опрацював ці оповідання і видав їх. Згодом до них додали фантастичні оповідання інших письменників, але автором книжки вважать Е.Распе.

 

 

 

Казка «Лускунчик і Мишачий король», якій в цьому році виповнюється 200 років, є візитною карткою німецького письменника Е.Т.А. Гофмана.

В чому ж особливість цієї казки?

По-перше, вона різдвяна, по-друге, дуже світла, ну і, по-третє, сама дитяча з усіх казок Гофмана.

В чудесні події, які відбуваються в казці, можна вірити, а можна списати їх на фантазію дівчинки, яка загралася, що і роблять всі дорослі персонажі казки.

Побувавши у тому дивовижному світі, ви неодмінно знайдете там багато цікавого для себе.

 

 

 

 

Був друг у Івана

Трохи горбатий,

Зробив він

Щасливим його і багатим.

 

 

 

Всім відома казка Петра Єршова «Горбоконик» також ювіляр.

Крім неї письменник написав ще декілька творів, та вони вже забуті.

А «Горбоконик», з’явившись на світ 160 років тому, і до сих пір залишається однією з найулюбленіших казок.

Довгий час вважали, що це єдина казка, яку П. Єршов написав і яка принесла йому визнання.

 

 

  

Про нього казка і кіно,

Хороший друг його П’єро,

На дятла чимось схожий він,

Хто цей хлопчина?

Чий він син?

 

 

 

Так, це герої з книги «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно» Олексія Толстого. Вона також ювіляр – їй 80 років.

Але спочатку – про іншого всесвітньо відомого казкового персонажа – італійського дерев’яного хлопчика Піноккіо, який став прототипом Буратіно і з’явився на світ значно раніше – 135 років тому.

Автор книги «Пригоди Піноккіо» італійський письменник XIX ст. Карло Коллоді.

В маленькому італійському містечку Коллоді, на честь якого дитячий письменник Карло Лоренцині взяв собі псевдонім, стоїть незвичайний пам’ятник літературному герою – Піноккіо.

 

 

На пам’ятнику викарбувано: «Безсмертному Піноккіо – вдячні читачі у віці від 4 до 70 років».

Це одна з найсмішніших і найзворушливіших книг світової літератури. Після виходу книги, вона вже до початку ХХ ст. витримала 500 видань. А на сьогоднішній день у світі налічується понад 200 перекладів «Пригод Піноккіо» різними мовами.

В фіналі цієї казки дерев’яний ледар, базікало і брехунець перетворюється, на відміну від свого  брата-близнюка, на справжнього живого хлопчика.

За мотивами італійської казки письменник Олексій Толстой написав про пригоди іншого дерев’яного хлопчика – Буратіно.

І можна не сумніватися, що і Буратіно і його брат-близнюк Піноккіо ще не одне століття будуть весело крокувати світом, розважаючи й навчаючи нові й нові покоління дітей, тому що найголовніше і найважливіше, за словами Буратіно, у цьому світі – «це рятувати товаришів, от і все!..».

Він веселий і незлобний,

Цей хороший дивачок.

З ним господар, хлопчик Робін,

І товариш – П’ятачок.

До прогулянки він ласий,

Є на мед чутливий нюх.

Зветься плюшевий бешкетник

Цей ведмедик ...

 

Весела повість-казка про Вінні – Пуха та його друзів англійського письменника А. Мілна – це велика захоплююча гра, через яку маленькі діти пізнають світ. І їй вже 90 років.

Читаючи про веселі історії, вже з самого початку книги потрапляєш у ніжну і зворушливу атмосферу любові, добра і уваги один до одного; в світ, де гостей пригощають найулюбленішими ласощами, а того, хто потрапив в біду, завжди врятують.

Багатьом був невідомий,

Нині з кожним подружив.

З казки в кожного удома

Хлопчик-цибулинка жив.

Дуже просто, мелодійно

Він зоветься …

 

Цибуліно – герой казки італійського письменника Дж. Родарі «Пригоди Цибуліно». В цьому році їй – 65 років. Головний персонаж книги хлопчик-цибулинка Цибуліно. Він бореться проти утискань бідняків багатіями – синьйора Помідора, принца Лимона.

В оповіданні зовсім немає героїв-людей, світ людей повністю замінив світ фруктів та овочів: майстер Виноградинка, кум Гарбуз, дівчинка Редисочка, хлопчик Вишенька та інші, але всі вони мають людські риси характеру. Також жодного разу не згадується назва країни, де це відбувається.

 

До письменників, які присвятили своє життя і творчість найкращій частині людства – дітям, - належить і всесвітньо відомий дитячий письменник з Німеччини Отфрід Пройслер.

Перші видання з цим прізвищем на обкладинці почали з’являтися наприкінці 50-х років. Серед них і був «Маленький Водяничок», що, так би мовити, випірнув до читачів 60 років тому.

Водяничок – незвичайна істота, яка вчить дітей бути чесними й справедливими, любити і розуміти природу.

  

Він дружок звірятам, дітям,

Він живий як я і ти,

Та таких у цілім світі

Нам ніде більш не знайти.

Це тому, що він не пташка,

І не тигр, і не комашка,

І не кіт він, не щеня,

Не бабак, не вовченя.

Він знімається в кіно

І відомий всім давно,

Упізнать його не важко,

А зоветься…

 

Всіх він любить незрадливо

Хто б до нього не ходив.

Здогадались?

Це наш Гена,

Це наш Гена…
 

 

 

Книга Едуарда Успенського «Крокодил Гена та його друзі» цьогорічний золотий ювіляр, їй виповнюється 50 років.

Бібліотекар Середіна Л.П. запропонувала дітям відгадати, що із солоденького мріяв отримати на свій день народження крокодил Гена і скільки його повинно бути.

Дуже люблять всі його,

Бо смачне і солодке воно,

І у ротику тане само.

Здогадалися? Це …

 

 

 

Має блакитного капелюшка

Та сам нероба, ледар й непослушко.

А ще хвалько, базікало, зазнайко,

Знають всі, що це - …
 

 

Незнайка та його друзів – лікаря Пілюльку, механіка Гвинтика з помічником Шпунтиком, мисливця Кульку з песиком Булькою, художника Тюбика, музиканта Гуслю й інших малюків – Поспішайка, Бурчуна, Мовчуна, Пончика, Розкидайка, двох братів Мабутька і Либоньку з Квіткового міста придумав Микола Носов у своїй трилогії «Пригоди Незнайка та його друзів», «Незнайко в Сонячному місті» та «Незнайко на Місяці».

В 2016 році їм – 50.

Діти з легкістю відгадали найулюбленішого героя бібліотекарів нашої бібліотеки. Це Знайко.
 

 

Його прозвали Знайком за те, що він знав усе на світі. А знав він так багато тому, що читав різні книги. Ці книги лежали в нього на столі, й під столом, і на ліжку, й під ліжком. В його кімнаті не було такого місця, де б не лежали книги. Від читання книг Знайка став дуже розумний. Тому всі його слухались і дуже любили.

Саме такими ми хотіли б бачити усіх наших читачів.

 

 

 

 

Діти переконалися, що в кожній країні є свій популярний національний казковий літературний герой: в Італії – Піноккіо, у Швеції – Карлсон, у Великобританії – Вінні-Пух.

Бібліотекар зазначила, що такий герой є і в Україні –це український квітка-козак лицарської вдачі – Барвінок.  Його вигадав класик української дитячої літератури, володар Почесного диплому Г.Х. Андерсена – Богдан Чалий. А розпочалося все з журналу «Барвінок», де від імені героя друкувалися короткі оповіді. Згодом з’явилася серія авторських казок про пригоди Барвінка та його друзів.

 

 

«Гляньте, ноги, мов пружинки,

Очі – зернятка ожинки!

Народивсь в зеленій льолі,

Побажаймо щастя й долі!»

 

 

Казці Б. Чалого «Як Барвінок став героєм» - 50 років, «Барвінок і весна» - 45 років.

 

 

 

Історія ця почалась зовсім звичайно.

Друзі-п’ятикласники Сергій та Митько приїхали на літній відпочинок у село. Вчителька ботаніки дала їм завдання – зібрати колекцію комах. Але хто ж міг уявити, що замість комах хлопці почнуть полювати… на страшну химеру, що живе в озері. Звідки взялась та потвора, як її захопити? Друзі починають діяти… Про незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька весело розповідає відомий український письменник Ярослав Стельмах у своїй книжці «Химера лісового озера» або «Митькозавр з Юрківки», якій виповнилося в 2016 році – 40 років.

 

 

 

  «Дивовижним пригодам у лісовій школі» В. Нестайка – 35 років.

Легка, життєрадісна, сповнена доброго гумору книга розповідає про веселі, дотепні пригоди зайчика, їжачка та їхніх однокласників, учнів спеціалізованої музичної лісової школи з ведмежою мовою викладання.

 

 

 

Дітям були представлені наймолодші книги-ювіляри 2016 року  української письменниці, журналістки з Дніпропетровщини Заржицької Еліни Іванівни:

 

 

 

* «Пригоди рожевого динозаврика та його друзів» (15 років) – розповідь про пригоди в доісторичному світі, про життя істот юрського періоду: динозаврика Тошку, бронтозаврика Броню, птеродактиля Тіну, та їхніх вірних друзів. Вони навчають маленьких читачів, як слід допомагати один одному, співчувати, долати життєві труднощі.
 

 

* «Як черепаха Наталка до школи збиралася» (5 років) – про життя тварин. Героїня казки черепаха Наталка щиро всім допомагає, має багато друзів.

Малюнки до казки виконали учні інтернатських закладів Дніпропетровщини.

За мотивами цієї книги створено 4-х серійний мультфільм.

 

Після заходу діти точно знали, які книги візьмуть додому на абонементі, та що будуть читати у святкові травневі дні.

 

 

Олена Хабун, бібліотекар

відділу обслуговування

дошкільників та учнів 1-4 класів