Історичний екскурс  з такою назвою відбувся в міській бібліотеці для дітей 20 жовтня. Гостями заходу в цей день були діти та дорослі з читацького об’єднання «КНИЖКОВИЙ САДОК».

За дніпровими порогами,

За південними дорогами,

За степами за широкими,

Наші прадіди жили,

Мали Січ козацьку сильну,

Цінували волю вільну,

Україну свою рідну

Як зіницю берегли.

Запорозькій козак і воїн, Запорізький козак і лицар. Ці поняття ніколи не розділялись одне від другого. 

Козаки казали: «Де козак, там і слава!  Чия відвага, того й перемога!»

До заходу було оформлено книжкову виставку українських авторів, в тому числі марганецьких письменників про легендарного кошового отамана Івана Сірка.

Ведуча заходу – бібліотекар Ольга Поклонська - розповіла, на якій історичній території ми проживаємо – на території Великого Лугу. У південній частині нашого міста, в районі Острів, поміж річкою Томаківка і Каховським морем є пагорб, який є місцем розташування першої Запорізької Січі. Цей острів називається Томаківка.

Наше молоде покоління добре знає про японських ніндзя і самураїв, нормандських берсерків, гладіаторів Давнього Риму, та зовсім мало володіє інформацією щодо козаків – характерників. Найвідомішим характерником та чарівником свого часу до цих пір вважають Івана Сірка.

Марганчани пишаються тим, що ім’я славного кошового отамана Івана Сірка пов’язане з історією нашого рідного краю. Адже на території нашого міста (у селі Грушівка) перебувала його пасіка. Якраз тут після далеких походів, переможних битв, тяжких поранень відпочивав і набирався сил Іван Дмитрович Сірко, а 1 серпня 1680 року він помер. На місці його смерті стоїть пам’ятник.

Ой не вітер в полі грає,

Не орел літає,

Ото ж Сірко з козаками

По степу гуляє!

 Для відродження козацьких традицій вже не перший рік у селі Іллінка (Грушівка) проходить міжрегіональний етнофестиваль обрядів і оберегів «Пасіка Сірка». Ведуча розповіла про власні емоції незабутніх вражень від фестивалю.

Родзинкою заходу були козацькі випробування. 

Діти залюбки брали участь у випробуваннях: «Вірю – не вірю», «Козацькі прислів’я», «Яке твоє козацьке прізвище?», «Козацька пам’ять».

За традицією дітлахів чекала солодка загадка: «Ця цукерка з національним колоритом. В середині 18 століття на Придніпров’ї кошовий отаман Петро Калнишевський заснував поселення і назвав своїм ім’ям. Нині це село славиться унікальним декоративним розписом. Назвіть цей розпис, який зображено на обгортці цукерки».

Кожен присутній відчув гордість за славну історію нашого краю, і без сумніву, у багатьох виникло бажання ще глибше пізнати козацькі традиції, бо ми – нащадки козацького роду.

 До сих пір лунають над нашим краєм пісні, які уславлюють козаків.

Слава Україні!

О.Поклонська, І.Дем’янець, І.Малікова

бібліотекарі відділу

обслуговування учнів 5-9 класів