Кожну хвилину, кожну мить ми спілкуємося з навколишнім світом.

Ви вже мабуть встигли помітити: все, що нас оточує перебуває в нерозривному взаємозв’язку: живі організми повністю залежать від неживої природи. Та й у самій живій природі все пов’язане одне з одним. Ми також є невід’ємною частинкою велетенського Всесвіту.

Для того, щоб зрозуміти цю непросту, але надзвичайно важливу істину, ми запросили у віртуальну подорож безмежними шляхами неосяжного космосу, наш природничий клуб «Світ – дивосвіт», де на його учасників чекало багато відкриттів.

      Учні 2 – А класу ЗОШ № 2 (вчитель Бурлака О.І.) пізнали таємниці зоряного неба, дізналися багато цікавого про денну зірку – Сонце, про нашого небесного супутника Місяця, відчули, який величний і прекрасний Всесвіт, якою в його безмежних глибинах є наша планета Земля.

         Діти з цікавістю розглядали оформлену до космічної подорожі книжкову виставку

«У долонях Всесвіту».

На ній представлені книги про космос, його дослідження, таємниці, астрономію (науку про зоряне небо), про відомих космонавтів.

Отже, наш космічний корабель готовий до польоту. Відлік і старт. Мандрівка безкрайнім космосом розпочалась.

 

В ясну безхмарну погоду, коли зайде сонце і небо потемніє, вийдіть на подвір’я і подивіться вгору. Перед вами відкриється неосяжний океан – Всесвіт, усипаний зірками: великими і малими, які сяють  зеленкуватими, ліловими, червоними кольорами – таємничими і нескінченно далекими.

 

 

На перший погляд, усі ці яскраві цяточки являють собою безладне нагромадження. Але вони рухаються по небу в певному порядку. Це помітили люди ще в сиву давнину і почали називати видимий світ нічного неба Космосом, що означає «порядок», «світ».

У вічній темряві Космосу сяють променисті зірки. Вони купчяться, утворюючи химерні візерунки, що іноді нагадують людей, тварин чи якісь інші речі. Такі скупчення зірок називають сузір’ями.
 

 

Зоряне небо – Велика книга мудрості Природи.

Сузір’я – це абетка астрономії, науки про зоряне небо. Для того щоб навчитися читати, необхідно вивчити букви, а для того щоб уміти орієнтуватися в зоряному небі, треба знати сузір’я та навчитися знаходити їх.

       Сукупність 12 сузір’їв, в яких щомісяця перебуває Сонце, має назву – Зодіак. Рік умовно поділено на зодіакальні знаки, які мають назву тварин та людей.
 

 

З давнього часу вважають, що люди, які народилися під одним із знаків Зодіаку, мають багато спільних рис.

Наступною зупинкою нашої космічної подорожі була розповідь про дуже цікаве сузір’я – широку зоряну смугу. Її добре видно, коли немає Місяця або коли він щойно народжується.

Смугу утворюють безліч зірок. Разом вони здаються широкою небесною дорогою, всипаною зоряним пилом. Так її звуть майже в усіх країнах нашої планети. Дорогою або Шляхом.

 

Північні народи уявляють, що небесна дорога всипана снігом, а на Півдні вважають, що вона встелена соломою. А от давні греки називали її Молочним Шляхом. Цю назву перейняли від греків й інші.  А от наш народ придумав для неї свою власну назву – Чумацький Шлях. Так назвали його чумаки, які їздили в Крим по сіль.

У давні часи степи України були незаселені, і дороговказів на шляхах ніхто не ставив. Шлях чумаків був небезпечний, а дорога була довгою. Їхали вони на возах, запряжених волами. Легко було заблукати, збитися зі шляху. Тут і ставали у пригоді зорі на нічному небі. Спостерігаючи за їхнім розташуванням у просторі, визначали, чи в правильному напрямі вони їдуть.

 

 

Далі наша мандрівка проходила через сузір’я Великої Ведмедиці, або Великого Возу, як його називають в народі. Біля Великої Ведмедиці розташувалась Ведмедиця Мала. У нас її зовуть Ківш.

 

 

       Якщо подовжити лінію, що з’єднує дві крайні зірки Великої Ведмедиці, ця уявна лінія приведе прямо до Полярної зірки. Вона входить до сузір’я Малої Ведмедиці і є в цьому сузір’ї найяскравіша.

Полярна зірка є провідною зорею мандрівників та мореплавців.

Минає ніч, зірки бліднуть і зникають, мов роса. Космічний корабель з учнями пролітає повз зірку, яку ми бачимо тільки вдень. І ця зірка – Сонце.

 

 

За формою Сонце – куля. Та така величезна, що коли порівняти її з кавуном, Земля виглядатиме як просяне зернятко. Сонце лише здається нерухомим, а насправді воно крутиться у просторі з шаленою швидкістю.

Сонце – найближча до нас зірка. Його світло йде до Землі 8 хвилин 20 секунд. Наче й недовго. Але дуже велику відстань проходить воно за цей час, перш ніж впаде на Землю: за секунду промінчик світла долає 300 тис. км – нічого швидшого в природі не існує.

Могутня сила тяжіння Сонця змушує обертатися навколо себе дев’ять планет із супутниками, комети, тисячі дрібних планет- астероїдів, мільйони метеоритних тіл та величезну кількість космічного пилу. Усе це складає єдину родину Сонця – Сонячну систему.

 

 

 

Діти погодились, що планети дійсно як родина. Вони прогулюються довкола Сонечка, бо власного тепла у них немає. Їхня тверда поверхня зовсім не світиться. Сонце їх зігріває, освічує.

А яка ж  планета нам найрідніша?

Звісно – ЗЕМЛЯ!

 

 

Наша Земля – це третя за рахунком планета Сонячної системи. Її відстань від Сонця майже 150 млн км. Вона обертається навколо Сонця за 365,3 доби – це земний рік. Доба триває 23 години 56 хвилин 4,1 секунди.

Вісь Землі не є вертикальною. Вона дещо нахилена. Цей нахил Землі має дуже велике значення, оскільки від нього залежить зміна пір року. Під час обертання Земної кулі навколо Сонця, різні її частини – півкулі, отримують неоднакову кількість тепла.

У Космосі наша Земля не самотня – у неї є супутник. Це – Місяць, який рухається навколо Землі по своїй орбіті.

 

 

Учні зазначили на те, що Місяць виглядає не завжди однаково. Залежно від взаємного розташування Землі, Місяця і Сонця наш супутник набуває різного вигляду або, як кажуть, перебуває у різних фазах.

Коли серп Місяця нагадує літеру «С», це Місяць «старий». Якщо він схожий на цю літеру в перевернутому вигляді, подумки постав попереду паличку і у твоїй уяві вийде літера «Р». Отже, Місяць «родився». Коли повернутий до Землі місячний бік повністю освітлений – на небі Місяць уповні.
 

       Місяць – єдине небесне тіло, на якому побувала людина. Свої сліди перебування на Місяці залишили астронавти з Америки.

            Дізнавшись багато цікавого, дітям була представлена вікторина із загадками та космогрою «Зірки».

 

Космос — найбільша таємниця, яку людство завжди буде бажати розгадати. Він манить своїми надзвичайними властивостями і загадками.

 

Звуки Космосу записані НАСА

 

Час повертатися на Землю.

Разом з гуртом «Земляни» діти весело і завзято співали пісню «Трава у дома»

муз. В. Мігулі, сл. А. Поперечного
 

Ми розкрили лише частинку Всесвіту, але, сподіваємося, що він став для учасників нашого клубу більш доступним і цікавим.

Олена Хабун, бібліотекар

відділу обслуговування дошкільників

та учнів 1 – 4 класів