Єдиний скарб у тебе - рідна мова,

                                                  Заклятий для сусіднього хижацтва.

                                                   Вона твого життя міцна основа,        

                                                  Певніша над усі скарби й багатства.

                                                                                            П. Куліш

9 листопада -

День української писемності і мови,

як свято духовності українського народу,

запроваджено Указом Президента України у 1997 році.

    За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця —

 

письменника - агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря.

   Дослідники вважають, що саме з Нестора Літописця і починається писемна українська мова.
 

     Щодо початку писемності на українських землях, тривають наукові дискусії.

 

    Після прийняття християнства (988 рік) на території Київської Русі були відомі два типи письма - кирилиця (від імені Костянтина Філософа, в чернецтві Кирила) і глаголиця (від давньослов'янського "глагол", що означає "слово"). 

     Глаголиця вважається давнішим письмом, але досі не існує єдиної думки щодо її походження.

 

    Азбука глаголиці складалася з 39 літер, які мали дуже складне накреслення у вигляді кружечків і петельок, з'єднаних між собою. Незважаючи на графічну складність літер глаголиці, вона тривалий час вживалася в деяких південнослов'янських країнах. 

    Кирилиця - цілком оригінальна система слов'янської писемності, яка є складною творчою переробкою грецького алфавіту. Вважається, що вона створена св. Костянтином (Кирилом) Філософом для запису церковних текстів слов'янською мовою.

    Азбука кирилиці складалася з 43 літер, у тому числі з 24 грецьких і 19 оригінальних слов'янських. Графіка кириличної азбуки була близькою грецькому та візантійському алфавітові.

     Такі накреслення літер у подальшому стали графічною основою сучасної української, російської, білоруської, болгарської, сербської та македонської писемності.
 

 

    Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які зберегла наша мова протягом століть.

    Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника...

 

    Українська мова - мова української  нації, державна мова України.

    Крім України українська мова поширена в Білорусі, Росії, Казахстані, Молдові, Польщі, Словаччині, Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині, США, Канаді, країнах Латинської Америки, Австралії, а тепер й у Португалії, Іспанії, Великобританії, Італії, Греції...

   Українською мовою розмовляє близько 45 мільйонів людей і вона входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.
 
    Багата і милозвучна наша рідна українська мова. Нею можна передати найтонші відтінки думок і почуттів.

    Та розмовляючи щодня вдома, у школі, на вулиці, ви іноді й не замислюєтесь над особливостями, відтінками слів, доцільністю вживання їх... Сприймаєте слова, як щось звичайне, само собою зрозуміле...

 

   А тим часом мова - одне із багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. У нашій мові є чимало захоплюючого й дивовижного...
 

 

   Та, на жаль, культура нашого мовлення не завжди висока. У спілкуванні трапляються діалектні слова, жаргонізми, слова-паразити, вульгаризми.
 

   Не можна бути байдужим до того, як ми користуємося мовою, як виражаємо свої думки, як цінуємо рідне слово.

 

                                                              Слова, слова… Вони в собі всі різні:

                                                              Тривожні й тихі, радісні й сум

Є терпеливі, є жорстокі й грізні,

Лукаві й чесні, мудрі і смішні…

 

Не грайся словом. Є святі слова,

Що матері з доріг вертають сина.

Спіши до неї, доки ще жива.

Допоки розум і допоки сила

                                                             Знайди те слово - вічне і земне

За часом час нам світ перестилає.

Минуло все. Лиш слово не мине

І та любов, що смертю смерть долає.

                                                                                Микола Ткач

 

    З нагоди Дня української писемності та мови, запрошуємо усіх бажаючих до міської бібліотеки для дітей.

    У читальної зали відділу обслуговування 5-9 класів представлений прес-огляд журналу «Я вивчаю українську».

 

 

 

 

     На відділі обслуговування дошкільників та учнів 1-4класів організовано тематичну поличку «Найдорожча рідна мова джерельцем радісно дзвенить».

 

 

Запрошуємо до бібліотеки для дітей !

 

     Нехай День української писемності та мови і надалі об’єднує нас в єдиному прагненні розбудовувати нашу рідну державу, передавати наступним поколінням кращі надбання української духовності.

    Ми – українці. Живемо у вільній незалежній державі – Україні. Розмовляймо рідною українською мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.
 

 

 Пам'ятаймо актуальну і понині настанову

видатного українського поета Максима Рильського:

          «Як парость виноградної лози, плекайте мову…».

 

Цінуймо українську мову!

 

 

 

    9 листопада, у День української писемності та мови, на Українському радіо відбудеться Всеукраїнський диктант національної єдності.

    Цю унікальну акцію Національна радіокомпанія  України (НРКУ) започаткувала ще 2000 року.
    Відтоді щороку у цей день українці – від великого до малого – можуть взяти участь у написанні радіо-диктанту та з’ясувати, наскільки добре знають рідну мову, а ще – продемонструвати солідарність з усіма, хто любить і шанує рідне слово.

    
   Кожен охочий може долучитися до акції та написати диктант просто біля приймача. Далі – за бажанням – можна відправити роботу на Українське радіо для перевірки, а можна дочекатися, поки текст з’явиться на сайті чи буде підбито підсумки в прямому ефірі, та перевірити власноруч. До розгляду приймаються лише рукописи. Надсилати можна традиційні, паперові листи, а з 2014 року – і в електронному вигляді. В другому випадку роботу слід відсканувати або сфотографувати.

    Підбиття підсумків і урочистий фінал акції відбувається в грудні. В прямому ефірі ведучі та автор розповідають про кількість листів, географію, особливості тексту та найбільш поширені помилки. Переможці отримують призи та привітання в прямому ефірі.

    Втім, 2014 року було запроваджено нововведення. Вперше за 14 років, з огляду на складну ситуація в державі, диктант писали не за подарунки та премії, а лише в ім’я ідеї. Але без приємних сюрпризів не обійшлося: усі, хто написав диктант без помилок, стали героями спеціальних сюжетів в ефірі Українського радіо.
   За час проведення Всеукраїнського диктанту національної єдності постійно збільшується аудиторія та географія учасників. Десятки тисяч листів надходять з усіх областей України та з-за кордону: Німеччини, Бельгії, Великої Британії, Канади, Аргентини, Литви, Норвегії, Польщі, Швеції, Франції, Росії, Білорусі, Молдови, Таїланду.

    Пишуть люди різного віку і різних професій. Пишуть наодинці з приймачем і цілими колективами.

    
    А 2014-го в Київському університеті імені Б. Грінченка встановлено рекорд – «Наймасовіший диктант на одній локації», який одночасно і в одній аудиторії писали 689 людей.

    Отже, 9 листопада  в 11.00 на Першій та Третій програмах Українського радіо розпочнеться Всеукраїнський диктант національної єдності, який диктуватиме автор шкільних підручників з української мови та літератури Олександр Авраменко, що вже є традицією.

Ця подія об’єднає українців

навколо нашої найдорожчої духовної святині -

рідної мови.

Приєднуйтеся і ви,

бо творити величне просто – разом!

                                                                                       Юлія Подобєдова,

                                                                                          завідуюча бібліотекою для дітей