Щоб повірити в добро,
треба почати його робити

 

Ці слова відомого письменника Лева Толстого можуть стати девізом Всесвітнього дня доброти, який відзначається 13 листопада.

      Символом цього дня вважається відкрите серце. Його намалював французький художник Оріль.

 

13 листопада 1998 року в Токіо відкрилася перша конференція Всесвітнього руху за доброту, в якій брали участь Австралія, Канада, Японія, Таїланд, Сінгапур, Великобританія, США. Пізніше до руху приєдналися й інші країни.

      Основна мета руху – створити світ, повний доброти  і співчуття.

      На це свято прийнято дарувати знайомим і незнайомим людям квіти – гербери і маргаритки – символи доброти.

 

Як стверджують психологи, чим більше добрих вчинків ми робимо, тим щасливішими себе відчуваємо. На думку вчених, ті хто висловлює свою подяку, ніжність та інші добрі почуття до людей, відчувають і своє життя кращим і гармонічнішим. Більше того, добрі люди менше хворіють і довше живуть.

В цей день до нас на годину спілкування

«Щоб повірити в добро, треба почати його робити»

завітали учні 4 – Б класу ЗОШ №11

(вчитель Парфьонова Н.М.)
 

Діти мали змогу переглянути зворушливе відео добрих вчинків людей по відношенню до братів наших менших, які потрапили в біду.

 

  

    Наступна розповідь – про врятовану людиною малесеньку білочку...

Звичайний хлопець з Флориди Джефф Лонго прогулювався в один спекотний день і раптом помітив на тротуарі крихітну істоту. Нею виявилося новонароджене, ще сліпе білченя, всього 3 сантиметри в довжину. Хлопець розгубився, але потім зрозумів, що не може залишити його вмирати на гарячому асфальті. Він узяв крихітку додому і став виходжувати. Малюка Джефф назвав Печенькою.

  Коли молодий чоловік виклав першу фотографію Печеньки в соцмережі, багато писали йому, що дитинча приречене і Джефф не впорається, адже він не зоолог і нічого не знає про тварин. Але він продовжував вигодовувати його сумішшю і зігрівати, як це робила б мама. Віра, терпіння і турбота зробили свою справу — з крихітки виросла наймиліша, кмітлива і весела білка-летяга. Тепер Печенька і Джефф — найкращі друзі.

 

       Джефф спочатку навіть не міг зрозуміти, що за тварину він підібрав.

 

 

   Люди говорили, що ця безпорадна істота не виживе.

 

Але хлопець був налаштований рішуче, як і Печенька.

 

   Крихітка росла і незабаром відкрила очі.

 

 

Печеньку радо прийняли в сім'ю.

 

   Потім у неї з'явився власний куточок у будинку з усіма зручностями.

 

 

  Печенька дуже спритна, весела і любить грати в хованки.

 

 

         Крихітна безформна грудочка перетворилася в неймовірно привабливе й миле створіння.

 

    

В ході спілкування бібліотекар Середіна Л.П. зазначила, що сьогодні є чудова нагода зробити хоча б одну гарну справу. Діти визначили

  

Топ-20 добрих вчинків.

1. Подякуй батькам.

2. Допоможи комусь.

3. Притримай двері для людини, що йде позаду тебе.

4. Поступися місцем у транспорті.

5. Почитай (меншим або старшим).

6. Зателефонуй своїм рідним (бабусям, дідусям).

7. Обійми когось.

      8. Скажи своїм друзям, вчителям, однокласникам, що
      ти їм вдячний.

9. Будь ввічливим.

10. Менше жалійся.

11. Пробач комусь.

12. Поприбирай.

13. Приймай душ швидше (бережи воду!).

14. Весь день приходь всюди вчасно.

15. Скажи комусь щось хороше.

16. Помирися із старим другом.

17. Зроби сюрприз людині, яка є важливою для
      тебе.                             

18. Відвідай бібліотеку.

19. Піклуйся про тварин.

20. Подаруй свою посмішку сумній людині.

 

 

 

        Адже добро як посмішка, завжди повертається, якщо її дарувати даром!

 

  

Роби добро!

Все починається з тебе…

 

Олена Хабун

бібліотекар відділу обслуговування

дошкільників та учнів 1-4 класів,

Анна Харченко

бібліотекар відділу обслуговування
учнів 5-9 класів.



Не така вже й страшна нечиста сила

            З такою назвою в міській бібліотеці для дітей відбулась година українознавства для учнів 4 –го класу ЗОШ № 2 (вчитель Кожанова А.Ю.)

 

 

 

             Діти одразу звернули увагу на яскраву  предметно – книжкову виставку

 

«Давньоукраїнська демонологія»

 

 

               Протягом багатьох століть люди були твердо переконані в існуванні духів, нечистої сили – таких собі невидимих істот, які населяли оточуючий світ.

 

              За стародавніми українськими міфами вони колись жили на небі і були ангелами, та за гріхи Бог скинув їх з небес. От і розлетілись вони по всьому світові.

 

Ті, що впали на людське житло, стали домовиками, на воду – водяниками, в ліс – лісовиками. На них переносились людські якості, їм приписувались людські почуття, навіть людська подоба.

 

Про цих міфічних персонажів розповіла бібліотекар відділу обслуговування дошкільників та учнів 1 – 4 класів Середіна Л.П.

 

 

Бабай – злий нічний дух, дідок з торбиною або великим мішком за плечима, в який він ніби-то збирає неслухняних діточок. Коли настає час нічного сну, бабай з городу або берегових хащів приходить під вікна й сторожить. Зачувши вередування чи дитячий плач, шумить, шурхотить, шкребеться, стукає у вікно. Проте не було такого випадку, щоб бабай забрав дитину, він тільки лякає її.

 

 

Барабашка -  персонаж, який з'явився нещодавно. Його можна назвати добрим мешканцем міських квартир. Істота малесенька, безсловесна, невидима. Виявляє себе тим, що стукає, барабанить, пересуває предмети. Характер має добрий і любить хороших хазяїв, гарні стосунки в родині та цінує добре ставлення до себе. Там, де в хаті зло та інші негаразди, барабашка не живе.

 

 

Кікімора – злий і шкідливий домашній і дворовий  дух, бліда діва-потвора, невидима і дуже мстива. У хаті стукає, грюкає, намагається вижити людей. Знає про все на світі, особливо про всі людські гріхи.Водить дружбу зі злими чарівниками та відьмами. Там, де кікімора осяде, хата стає пусткою, подвір'я заростає травою-муравою.

 

 

Злидні -  злі істоти, маленькі, зі зморшкуватими личками, у сірому чи чорному вбранні. Їх завжди кілька, і капості вони роблять разом. Як правило, сидять на старому млині поряд зі своєю матір'ю – Недолею, але час від часу оселяються в якійсь хаті чи дворі і горе тоді хазяїну. Хазяйство занепадає, добро пропадає, врожай гине, та й у сім'ї починаються негаразди, а злидні повертаються на млин і підшукують собі нову жертву. За народними повір'ями оселялись вони там, де господиня залишала на ніч немитим посуд або якщо в хаті з'являлась крадена річ. Так народилась приказка: «Щастя дочасне, а злидні довічні».

 

 

Водяник -  дух річок, озер, болот, морів та океанів. За народними уявленнями тіло водяника голе, замість ніг у нього хвіст, на спині невеличкі крильця, довге зелене волосся і борода, замість рук – лапи з перетинками. Під час дощу водяник отримує справжню насолоду, завжди сміється і плескає в долоні, а коли розсердиться – рве греблі, млини підмиває, тварин і людей у воду тягне.

 

 

Чорт – нечистий, біс, клятий, лукавий, рогатий, хвостатий – узагальнена назва злих духів. Бридкі, із свинячими пиками, довгими вухами і хвостами, рогаті і патлаті. Вміють швидко переміщуватися в просторі. Особливо вигадливі восени і взимку, в лиху погоду. Збивають з дороги одинокого подорожнього, замнюють його в непролазні хащі або трясовину, штовхають в ополонку, лякають коней і, вчепившись у гриву, заганяють їх до смерті. Чорти вигадали пиятику, курево, лайливі слова. Нечисті водяться у безлюдних, запущених місцях – очереті, бур'янах, болоті, на перехресті доріг. Але постійним їх мешканням вважається пекло, де чортами керує вій.

 

 

Вій – найсильніший і найстрашніший представник нечистої сили, що живе під землею. Вайлуватий, клишоногий, руки й ноги подібні до коренів дерев, сам увесь у землі. Ступає важко, з'являється лише в тих випадках, коли інші представники нечистої сили невзмозі впоратися. Повіки довгі, аж до самої землі, сам він підвести їх не може. Як правило, це роблять чорти, вурдалаки, летючі миші. Як і вся нечисть, щезає з третіми півнями. Зустріч з вієм для людини завжди закінчувалась трагічно, бо погляд був смертельним.

 

 

Відьма – за старовинними переказами, жінка, яка продала душу чорту. Слово «відьма» походить від слова відати, тобто знати про все. У багатьох народів існує багато легенд про відьом. В українських легендах відьми, як правило, красуні. Особливо гарними вони стають опівночі. Від інших жінок відрізняються тим, що мають малесенький хвостик і літають у повітрі на помелі. Разом з місяцем старіє і молодшає. Існувало повір'я, що раз на рік, у Купальську ніч, відьми з усього світу зліталися на шабаш, на Лису гору у Києві, на якому протягом трьох днів весело гуляли з нечистою силою. 

 

Необізнані стародавні люди вірили у відьом, чортів, привидів, чаклунів та іншу нечисть, яку звинувачували у всіх своїх бідах. В зв'язку з цим виникло безліч обрядів, ритуалів, які мали б допомогти людям уберегти себе і свою родину від нечистої сили. А ще оберегів – магічних предметів, з якими діти і познайомились.

 

Часник – рослина, яка захищає від нечистої сили.

Мітла – вимітає з хати сварки та усілякі негаразди.

Сіль – продукт, який за повір'ям, ніколи не вживають відьми і чорти, відлякує злі чари від будинку і від людей.

Підкова – на щастя в домі.

А також ляльки- мотанки – берегині домашнього вогнища:

* травниця (наповнена лікарськими травами) – оберігає від хвороб і приносить здоров'я;

* лялька-зернушка (наповнена житом або пшеницею) – для грошей та добробуту в домі;

* домовичок – охоронець дому від бід та усілякого лиха.

 

Які б не були складні ситуації, наш дотепний і щирий український народ з його багатою фантазією і мудрим гумором, завжди перемагає.

 

 

Бібліотекар Хабун О.Г. підготувала і провела веселу відео-вікторину

 

«Я тебе не боюся!»

 

1.  Из болота не вылазит,

Там живет в трясине, в грязи,

Любит плавать под водой

Добродушный…

 

 

2.  Эта нечистая сила

На вид совсем некрасива,

На болоте обитает,

Всех вокруг она пугает.

 

 

3.  В лохмотьях, заросший, седой,

С вечно всклокоченной бородой,

В лесу он обитает,

Грибников заманивает и пугает.

 

 

5.  В лесу стоит избушка,

В избушке живет злющая старушка.

В ступе эта бабка летает,

Помелом дорогу заметает.

 

 

6.  Выглядит он ужасно,

Встречаться с ним опасно.

Весь черной шерстью оброс,

Рога, копыта, длинный хвост.

7.  Когда на свой праздник они собираются,

То совсем не наряжаются.

Лохматые и ужасные

Всю ночь на горе скачут,

Воют, кричат, о планах коварных судачат.

 

 

Діти були в захваті від почутого та побаченого, жваво відповідали на запитання вікторини.

 

 

Який же захід про нечисту силу без чорного кота?!

 

 

Улюбленець читачів та бібліотекарів.

 

 

 

 

 

 Олена Хабун
бібліотекар відділу обслуговування
дошкільників та учнів 1 – 4 класів